Попасть в Старую Водолагу сейчас не такто просто: только два раза в день сюда заворачивает автобус, курсирующий между Харьковом, Новой Водолагой и Валками. В автобусном расписании этот населенный пункт не значится, да и сам маршрут действует всего четыре дня в неделю. Само село — небольшое, вытянувшееся вдоль дороги в пойме Мжи, сегодня никакими особыми достопримечательностями не отличается. Трудно поверить, что лет 200 назад сюда ездила вся губерния — Старая Водолага была центром светской жизни.
Борки, Рокитне, Просяне, Вільхуватка, Зелений Гай, Запорізьке... Прості, милозвучні, свіжі, мов джерельця чистої води, назви нововодолазьких сіл. Промовляєш їх, і вчуваються то глухий шум темного бору, біля якого три сторіччя тому оселилися та й пустили коріння козаки-волелюбці, то тихий шепіт рокит по берегах дзвінкої Мжі, а то ніби оживає прадавня легенда про чумаків, що на цій благодатній землі, спиняючися по дорозі до Криму, просо сіяли, а поверталися — просо те вже достигало. Звідси й назва у села...
Оповита серпанком легенд і переказів назва давньої слободи , Нової Водолаги — сучасного селища міського типу. З історико- ілологічних джерел відомо, що іменник - назва Водолага зустрічається з кількома прикметниками, утворюючи слововосполучення (Стара Водолага, Нова Водолага, Мала, Водо-лага). Згадки про них вже є в XVI—XVII століттях. Слобода Нова Водолага була одним із форпостів на південних кордонах Російської держави.
Ескізний проект герба селища Нова Водолага являє собою графічну композицію зі стилізованого зображення щита, розподіленого на дві поперечні половин. Верхня половина щита зеленого кольору, на якому розташовані елементи герба Харківської області - ріг добробуту, багатства і кадуцієм. Нижня половина щита золотавого /жовтогарячого/ кольору, на якому розташовані гілка шовковиці трьома листками і ягідкою на ній. На лівому листку - метелик шовкопряда з розправленими крилами. Три сторони щита -ліворуч, знизу і праворуч обрамлені Слобідським вінком з переплетеними золотавого кольору дубових листків, з'єднаних стрічкою блакитного кольору.
"Адалага" - господар чистої води. Нова Водолага розташована в долині річки Вільховатка (басейн Сіверського Дінця). З історико-філологічних джерел відомо, що іменник - назва Водолага зустрічається з кількома прикметниками, утворюючи словосполучення - назви поселень (Стара Водолага, Нова Водолага, Мала Водолага). Згадки про них є вже в XVI - XVII ст. Слобода Нова Водолага була одним із форпостів на південних кордонах Російської держави. В "Історичній хронології Харківської губернії" свідчилося, що "... Новая Водолага на реке Водолажке Валковского уезда основана Харьковским полковником Григорием Донцом, Адалага же - татарское наименование реки, откуда и пошло название слободы…"